Власників зруйнованого житла обіцяють поставити у квартирну чергу, але можна купити квартиру по 100 тисяч за квадратний метр. Огляд ЗМІ окупованого Донбасу

Минулого тижня ватажок «ДНР» Денис Пушилін роздавав «новорічні подарунки» у вигляді порожніх і не конкретних обіцянок, а «прокуратура ЛНР», навпаки, вельми переконливо зізнавалася, що на окупованій Луганщині вчителям і комунальникам регулярно не платять призначену їм мізерну зарплату...

Обіцяли обіцяти...

Перед Новим роком у «ДНР» приїхав куратор російської окупації Донбасу перший заступник голови уряду РФ Марат Хуснуллін. Разом із ватажком «ДНР» Денисом Пушиліним він імітував, що в «республіці» все добре і брехав, що буде ще краще.

Здавалося б, з погляду проросійської пропаганди варто було б широко висвітлити в місцевих ЗМІ як окупаційна влада вміє тримати своє слово. Ось, наприклад, Денис Пушилін після «Прямої лінії» Путіна, який дорікнув йому, що в Маріуполі дуже повільно віджимають чужі квартири, урочисто пообіцяв, що до Нового року 700 сімей вселяться в «безгосподарне» житло. Але красивої картинки не вийшло - замість кількох сотень щасливих новоселів московський ляльковод і його маріонетка вкотре запевнили, що «всі жителі Маріуполя з ордерами на компенсаційні квартири отримають нове житло. Роботу в цьому напрямку продовжать у 2025 році».

Щоправда, так звана «народна рада ДНР» уточнила, що «продовжать роботу в цьому напрямі» і «отримають нове житло» - дві великі різниці. Фейковий «парламент» ухвалив «закон», який нібито надає «додаткові гарантії в натуральному вигляді громадянам, житлові приміщення яких втрачено внаслідок бойових дій».

Але диявол, як відомо, криється в деталях. Якщо уважно почитати, якщо не сам «закон», то хоча б новинну стрічку, то стане очевидно, що такого бажаного і необхідного житла багатьом не бачити довгі роки. Цей «документ» не надає особливих гарантій, а містить лише декларативні обіцянки. Так, у статті 3 «закону» йдеться, що обов'язок надавати компенсаційне житло лежить на відповідних «муніципалітетах». Органи «місцевого самоврядування» мають вести «відокремлений облік компенсаційних житлових приміщень».

Однак, у наступній статті визнається, що в розпорядженні «муніципалітетів» може не виявитися необхідної кількості квартир для тих, хто втратив дах над головою. 

«У разі відсутності вільних компенсаційних житлових приміщень органом місцевого самоврядування відповідного муніципального утворення в установленому ним порядку формується черга... з осіб, які претендують на компенсаційні житлові приміщення», - закріплюється “законом” не надання житла, а ілюзорне право на його отримання в порядку черги. 

Схожий конфуз стався з обіцянкою Пушиліна «реконструювати у 2025 році» зруйнований російськими окупантами та їхніми проксі Донецький аеропорт. Кілька разів довелося місцевим пропагандистам уточнювати сенс сказаного. Виявляється обіцяна «реконструкція» зводиться до складання «проектно-кошторисної документації». «Можна сказати, що за проєктно-кошторисною документацією щодо нашого Донецького аеропорту ми почнемо працювати у 2025 році. Це для нас принципово важливе питання», - розповів Пушилін.

А щоб надати своїм словам більшої ваги він, разом з Маратом Хуснулліним, постояв на руїнах колись сучасного міжнародного аеропорту. У ЗМІ поспішили повідомити, що російський чиновник і ватажок «ДНР» не просто милувалися плодом російських «визволителів», «визначали плани з відновлення повітряної гавані».  Так би мовити, проводили рекогносцировку на місцевості. Тепер уже не йшлося навіть про складання проектно-кошторисної документації. Виявилося, що «у 2025 році розпочнеться розмінування та обстеження об'єкта». А вже після цього «приступлять до підготовчих робіт для будівництва». 

Настільки ж лукавими і неконкретними були й інші обіцянки російської влади та її місцевих гауляйтерів. Наприклад, «мер» все того ж окупованого Маріуполя повідомив, що в місті «електрометалургійний завод будується». «Його будують москвичі... Уже будівництво йде. Їм за комбінатом землю виділили», - ні про що розповів він і пообіцяв, що «також заплановано розвиток виробництв на металургійному комбінаті ім. Ілліча, заводах ”Азовмаш» і «Азовелектросталь».

Не вища математика...

А ось «старший помічник прокурора ЛНР із взаємодії зі ЗМІ» Олена Усачова чітко, з цифрами і фактами, показала, що в низці галузей «республіки» працівники отримують мізерну зарплату, яку часто їм платити «забувають». Точніше, колабораціоністка хотіла похвалитися своїм «наглядовим органом», який частково виправив цю несправедливість, але вийшов своєрідний камінг-аут. Читачі та глядачі луганських ЗМІ з перших вуст дізналися, наприклад, що 29 педагогічним працівникам Старобільського професійного коледжу за вересень - листопад 2024 року не заплатили майже мільйон рублів зарплати. Найпростіші арифметичні підрахунки показують, що вчителі в «ЛНР» у середньому заробляють 17 тисяч рублів на місяць. Комунальники окупованого Сватового теоретично мають отримувати 18 тисяч, але їм теж без втручання «прокуратури» цих грошей не платять...

Багато це чи мало - 17-18 тисяч російських рублів. Відповідь на це питання побічно дала відповідь заступниця «міністра будівництва і ЖКГ ЛНР» Тетяна Буряк. Вона через місцеві ЗМІ повідомила, що в «республіці» не варто очікувати зниження вартості на іпотечне житло. 

«Не можу сказати, що перші будинки дорожчі, а решта будуть дешевшими. Напевно, ні. І навіть те масове будівництво, яке буде (поки що на рівні обіцянок і заяв - «ОстроВ»), воно все одно буде в межах Ростова, плюс ще скількись. Тому нижче 100 тисяч (рублів за квадратний метр) поки не розраховується побачити», - сказала “заступник міністра”.